ВІД МАВРИКІЯ ДО УКРАЇНИ

Так, на пострадянському просторі є ще багато спільнот, які лише мріють про те, щоб у них служили сестри. До не давна серед них були також і парафії Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа в Ружині та Матері Божої Лурдської в Зарудинцях. Але в грудні минулого року їхня мрія почала здійснюватися.

Конгрегація Сестер Любові Пані Нашої Доброї і Неустанної Допомоги (Congregatio Sororum a Charitatae Dominae Nostrae de Bono et Perpetuo Succuru, BPS) має намір відкрити свій перший в Україні дім саме в Ружині – хоча сестри вже оселилися на території па рафії, але остаточне рішення (ухвалення якого завжди потребує часу) буде прийняте майже за рік.

Ці монахині, відомі також як сестри Любові та сестри Матері Божої Неустанної Допомоги, є досвідченими місіонерками: вони працюють уже в 14 країнах світу. Свою харизму – служіння вбогим та хворим із любов’ю та в простоті – вони реалізують в Італії, Бельгії, Франції, Великобританії, Польщі; на острові Маврикій (саме тут народилася засновниця Конгрегації, мати Августина) та в Демократичній Республіці Конго (Африка); в Аргентині й Перу; в Індії, на Філіппінах, у Південній Кореї та Індонезії.

До Ружина прибули дві сестри – Юстина та Джозеппіна. Спочатку сестри мають зрозуміти потреби конкретної місцевості, щоби за рік остаточно визначити напрямні свого служіння в Україні. Загалом у світі сестри Матері Божої Неустанної Допомоги служать на сам перед убогим та бездомним, але вони відкриті на різні напрямки праці – залежно від місцевих потреб і можливостей. Це служіння покинутим і стражденним, праця з дітьми та молоддю, служіння у школах, дитячих садках, інтернатах, домах спокійної старості, домах для священиків на покої, будинках для осіб з особливими потребами.

Сестри Любові Пані Нашої Доброї і Неустанної Допомоги працюють також у лікарнях, лікують хворих на дому. Ведуть молодіжне, зокрема, студентське душпастирство, а також душпастирство покликань. Опікуються дітьми з важких середовищ. Організовують пункти харчування, катехизують. Крім того, намагаються розпізнавати знаки часу, щоб керуватися у своїй діяльності новими потребами, новими формами бідності, а також новими закликами Церкви. Який шлях служіння сестри Матері Божої Неустанної Допомоги оберуть в Україні, покаже час. Їхній євангельський девіз – “Бог є любов” – напевно допоможе не лише розпізнати Його знаки, а й отримати нові та численні Божі дари для нового етапу розвитку.

Katolyckyj Visnyk 3(552), 10-17.02.2013